Нарада присвячена актуальним проблемам протидії насильству в сім"ї

25 листопада 2019 року у Великоберезнянському районному суді відбулася нарада з суддями та працівниками суду, присвячена актуальним проблемам протидії насильству в сім"ї. Захід пройшов в рамках Всеукраїнської акції "16 днів проти гендерного насильства", яка триває щорічно з 25 листопада по 10 грудня.

У цей тдень в світі відзначають Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок. У цей же день розпочинається Міжнародна акція „16 днів проти насильства”.

Метою акції є привернення уваги громадськості до актуальних для українського суспільства проблем подолання насильства в сім’ї та забезпечення рівних прав жінок і чоловіків. Подібні заходи широко поширені по всьому світу. Щорічна акція «16 днів проти насильства» була ініційована Першим всесвітнім інститутом жіночого лідерства у 1991 році. З того часу понад 1000 організацій та осіб з понад 100 країн щорічно проводять акції в рамках однойменної кампанії, закликаючи до припинення усіх форм насильства проти жінок. З 2000 року цю ініціативу підтримує і Україна.

Питання про попередження насильства в сім’ї та надання допомоги постраждалим від насильства, в першу чергу жінкам і дітям, є одним з основних пріоритетів діяльності органів державної влади та громадськості. Важливим напрямом державної політики в цьому питанні є просвіта широкої громадськості та формування у громадян стійкого неприйняття насильства в будь-якій формі.

За даними НАН України, 68% українок страждають від насильства в сім’ї, 20% з них зазнають тиранію постійно, і лише 2% жертв звертаються до суду. Багато з тих, хто страждає від насильства, не заявляють про пережите приниження через страх помсти, брак коштів для самостійного існування, емоційну залежність, турботу про дітей, побоювання, що до їхніх слів поставляться скептично або з недовірою.

 Наслідки насильства в сім’ї – це стреси і велика кількість психологічних проблем, в тому числі психічні розлади, психосоматичні захворювання, аж до наркоманії і суїциду, зруйновані сім’ї і покалічені долі. І дуже часто такі злочини залишаються безкарними.

Судді звернули увагу на проблеми законодавчого врегулювання та судової практики розгляду справ про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення насильства у сім'ї.

Аналіз статистичних даних свідчить, що справи про насильство у сім'ї (ст. 173-2 КУпАП) посідають 5-тє місце за кількістю (205 справ за 9 місяців 2019 року) надходження справ про адміністративні правопорушення до Великоберезнянського районного суду. Переважна більшість справ стосується такого виду насильства в сім’ї, як психологічне. При цьому потерпілими від насильства в сім’ї майже у всіх випадках були жінки, з них: – дружини, колишні дружини, співмешканки; - матері; – тещі. Насильство зумовлено, існуванням дискримінаційних уявлень про соціальні ролі в сім'ї, де жінка часто економічно залежна від чоловіка, або не може розірвати стосунки через дітей.

Суддям слід звернути увагу на непоодинокі випадки необґрунтованого звільнення винних осіб від адміністративної відповідальності через малозначність правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП, а також затягування розгляду справ, що мали своїм наслідком закриття провадження через сплив строку накладення адміністративного стягнення.

Крім того, судам можна рекомендувати направляти інформацію про дану сім’ю до управління соціального захисту населення  райдержадміністрації за місцем проживання з метою подальшого вивчення ситуації в родині та надання психологічної допомоги.

За результатами підготовленого узагальнення судової практики розгляду справ про домашнє насильство, були виявлені певні недоліки при складанні працівниками поліції протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173-2 КУпАП. Зокрема, неконкретне викладення об’єктивної сторони правопорушення, що часто обмежується загальною фразою "вчинив насильство у сім'ї", а також відсутності ефективних способів забезпеченні явки до суду осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, що в свою чергу перешкоджають притягненню їх до адміністративної відповідальності. Отже слід проаналізувати практику складання протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173-2 КУпАП, на предмет дотримання вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, звернувши увагу на необхідність докладеного опису об’єктивної сторони правопорушення, зазначення дати та часу вчинення адміністративного  правопорушення, недопущення випадків зазначення однієї особи в статусі як свідка, так і потерпілого, не роз’яснення прав та обов’язків особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, закреслення, виправлення відомостей, зазначених у протоколі.

Прес-секретар суду Брітова М.Ю.